осамотілий

ОСАМОТІ́ЛИЙ, а, е. Який став самотнім.

Хлопи.. міркували над тим, що почне старий, осамотілий і напіводурілий Яць з такими страшенними грішми (Фр., II, 1950, 233).

Значення в інших словниках

1. осамотілий — осамоті́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. осамотілий — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
3. осамотілий — -а, -е. Який став самотнім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осамотілий — ОСАМОТІ́ЛИЙ, а, е. Який став самітнім. Хлопи .. міркували над тим, що почне старий, осамотілий і напіводурілий Яць з такими страшенними грішми (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах