осамочений

ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий.

Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про "писання" говорити, про те, що мене займало (Коб., III, 1956, 560).

Значення в інших словниках

1. осамочений — осамо́чений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. осамочений — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
3. осамочений — -а, -е, діал. Осамотілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осамочений — ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий. Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про “писання” говорити, про те, що мене займало (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах