осамочений

ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий.

Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про "писання" говорити, про те, що мене займало (Коб., III, 1956, 560).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осамочений — осамо́чений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. осамочений — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. осамочений — -а, -е, діал. Осамотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осамочений — ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий. Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про “писання” говорити, про те, що мене займало (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах