осамочений
ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий.
Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про "писання" говорити, про те, що мене займало (Коб., III, 1956, 560).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осамочений — осамо́чений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- осамочений — див. одинокий Словник синонімів Вусика
- осамочений — -а, -е, діал. Осамотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осамочений — ОСАМО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Осамотілий. Я чулася дуже осамоченою, бо не мала ні з ким про “писання” говорити, про те, що мене займало (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах