осамітнений
ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий.
Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Вільде, Сестри.., 1958, 5);
Він думав про буржуазний світ, де проста людина, осамотнена, кинута напризволяще, мусить усе здобувати лише однією ціною: ціною власного життя (Загреб., Європа 45, 1959, 559).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осамітнений — осамі́тнений прикметник Орфографічний словник української мови
- осамітнений — див. одинокий Словник синонімів Вусика
- осамітнений — рідко осамотнений, -а, -е. Те саме, що осамотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осамітнений — ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий. Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Ірина Вільде); Чи слід вживати слово “щастя”, коли йдеться про трагічно осамотнену молоду жінку? (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах