осамітнений

ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е.

Те саме, що осамоті́лий.

Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Ірина Вільде);

Чи слід вживати слово “щастя”, коли йдеться про трагічно осамотнену молоду жінку? (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осамітнений — осамі́тнений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осамітнений — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. осамітнений — рідко осамотнений, -а, -е. Те саме, що осамотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осамітнений — ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий. Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах