Словник української мови в 11 томах

осеїн

ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. осеїн — осеї́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. осеїн — -у, ч., спец. Колаген, який входить до складу осеїнових волокон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. осеїн — (від лат. osseus – кістковий) органічна речовина, що утворює основу кісткової тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука