осеїн

осеї́н

-у, ч., спец.

Колаген, який входить до складу осеїнових волокон.

Значення в інших словниках

1. осеїн — осеї́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. осеїн — (від лат. osseus – кістковий) органічна речовина, що утворює основу кісткової тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини.  Словник української мови в 11 томах