осеїн

осеї́н

-у, ч., спец.

Колаген, який входить до складу осеїнових волокон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осеїн — осеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. осеїн — (від лат. osseus – кістковий) органічна речовина, що утворює основу кісткової тканини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. Словник української мови в 11 томах