осеїн
(від лат. osseus – кістковий)
органічна речовина, що утворює основу кісткової тканини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осеїн — осеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- осеїн — -у, ч., спец. Колаген, який входить до складу осеїнових волокон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. Словник української мови в 11 томах