осеїн

(від лат. osseus – кістковий)

органічна речовина, що утворює основу кісткової тканини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осеїн — осеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осеїн — -у, ч., спец. Колаген, який входить до складу осеїнових волокон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. осеїн — ОСЕЇ́Н, у, ч., спец. Основна складова частина кісткової тканини. Словник української мови в 11 томах