осиротіло

ОСИРОТІ́ЛО. Присл. до осироті́лий 2.

Осиротіло виглядав між дерев облуплений дім із забитими віконницями (Кучер, Чорноморці, 1956, 157).

Значення в інших словниках

1. осиротіло — осироті́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. осиротіло — Присл. до осиротілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осиротіло — ОСИРОТІ́ЛО. Присл. до осироті́лий 2. Осиротіло виглядав між дерев облуплений дім із забитими віконницями (В. Кучер); Внизу осиротіло димів пароплав. Яким же він здавася маленьким та немічним супроти ріки! (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах