осирочення

ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. осироти́ти.

— Він найбільше причинився до мого осирочення (Фр., VII, 1951, 385).

Значення в інших словниках

1. осирочення — осиро́чення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осирочення — -я, с., рідко. Дія і стан за знач. осиротити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осирочення — ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. осироти́ти і осироти́тися. – Він найбільше причинився до мого осирочення (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах