оскаженіло

ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм. Присл. до оскажені́лий 2.

На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Збан., Між.. людьми, 1955, 60);

Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (Панч, І, 1956, 122).

Значення в інших словниках

1. оскаженіло — оскажені́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. оскаженіло — розм. Присл. до оскаженілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оскаженіло — ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм. Присл. до оскажені́лий 2. На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Ю. Збанацький); Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах