1. Словник української мови в 11 томах

оскаженіло

ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм. Присл. до оскажені́лий 2.

На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Збан., Між.. людьми, 1955, 60);

Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (Панч, І, 1956, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскаженіло — оскажені́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. оскаженіло — розм. Присл. до оскаженілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскаженіло — ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм. Присл. до оскажені́лий 2. На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Ю. Збанацький); Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (П. Панч). Словник української мови у 20 томах