оскаженіло
ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм.
Присл. до оскажені́лий 2.
На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Ю. Збанацький);
Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскаженіло — оскажені́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- оскаженіло — розм. Присл. до оскаженілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскаженіло — ОСКАЖЕНІ́ЛО, розм. Присл. до оскажені́лий 2. На заставу оскаженіло, потрійним ланцюгом пішли в атаку фашисти (Збан., Між.. людьми, 1955, 60); Від нетерпіння поручик оскаженіло бив об землю каблуками й кричав ще дужче (Панч, І, 1956, 122). Словник української мови в 11 томах