оскляніти
ОСКЛЯНІ́ТИ, і́є, док. Стати нерухомим, невиразним, ніби скляним (про очі, погляд).
Інна раптом знерухоміла, погляд її нібито осклянів (Шовк., Починається юність, 1938, 205);
Очі оскляніли, в їх імлистій глибині блукали зіниці (Речм., Весн. грози, 1961, 362).
Словник української мови (СУМ-11)