осклянілий

ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оскляні́ти.

В осклянілих очах дідича.. відчувався подих смерті (Стельмах, І, 1962, 329);

Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу , дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.., 1962, 227).

Значення в інших словниках

1. осклянілий — оскляні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осклянілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оскляніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осклянілий — ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оскляні́ти. В осклянілих очах дідича .. відчувався подих смерті (М. Стельмах); Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах