1. Словник української мови в 11 томах

осклянілий

ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оскляні́ти.

В осклянілих очах дідича.. відчувався подих смерті (Стельмах, І, 1962, 329);

Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу , дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.., 1962, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осклянілий — оскляні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осклянілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оскляніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осклянілий — ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оскляні́ти. В осклянілих очах дідича .. відчувався подих смерті (М. Стельмах); Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах