осклянілий
оскляні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до оскляніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осклянілий — оскляні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осклянілий — ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оскляні́ти. В осклянілих очах дідича .. відчувався подих смерті (М. Стельмах); Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- осклянілий — ОСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оскляні́ти. В осклянілих очах дідича.. відчувався подих смерті (Стельмах, І, 1962, 329); Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу , дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.., 1962, 227). Словник української мови в 11 томах