Словник української мови в 11 томах

оскомистий

ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий.

Оскомисті яблука.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оскомистий — оско́мистий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оскомистий — -а, -е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Оскомисті яблука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскомистий — ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Терпнучи від нападу хвилювання, мовби від оскомистого яблука.., я спинив машину (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
  4. оскомистий — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому).  Словник синонімів української мови
  5. оскомистий — Оскомистий, -а, -е Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.  Словник української мови Грінченка