оскомина
ОСКО́МИНА, и, ж., діал. Оскома.
[Халява:] Коли б ми оце були на Подолі,.. добули б хоч по невеличкій чарчині! [Хома:] Не нагадуй, хай їй враг, оскомину тільки нагониш (Кроп., V, 1959, 263);
*У порівн. Розмова з о. Нестором ще троха [трохи] млоїла його, мов оскомина на зубах (Фр., VII, 1951, 76).
Словник української мови (СУМ-11)