Значення в інших словниках
-
оскомина —
оско́мина іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
оскомина —
ОСКО́МИНА, и, ж., розм. Оскома. [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, .. добули б хоч по невеличкій чарчині! [Хома:] Не нагадуй, хай їй враг, оскомину тільки нагониш (М. Кропивницький); * У порівн. Розмова...
Словник української мови у 20 томах
-
оскомина —
збива́ти / зби́ти оско́му (оско́мину). 1. тільки док. Втратити інтерес, потяг до чого-небудь, охолонути. — Знаєш, Зінко, ми тебе в бригаді все чекаємо. Коли повернешся? Збила вже оскому? Пора! Скільки ж разом працювали (Г. Коцюба). 2. кому.
Фразеологічний словник української мови
-
оскомина —
ОСКО́МИНА, и, ж., діал. Оскома. [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі,.. добули б хоч по невеличкій чарчині! [Хома:] Не нагадуй, хай їй враг, оскомину тільки нагониш (Кроп., V, 1959, 263); *У порівн. Розмова з о. Нестором ще троха [трохи] млоїла його, мов оскомина на зубах (Фр., VII, 1951, 76).
Словник української мови в 11 томах