ослаблений

ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осла́бити.

Знов ходить по казні [тюремній камері] Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (Фр., І, 1955, 308);

Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Коцюб., І, 1955, 326);

// у знач. прикм.

Ослаблений голос.

Значення в інших словниках

1. ослаблений — осла́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ослаблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ослабити. || у знач. прикм. Ослаблений голос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ослаблений — ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осла́бити. Знов ходить по казні Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (І. Франко); Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. ослаблений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови