Великий тлумачний словник сучасної мови

ослаблений

осла́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ослабити.

|| у знач. прикм. Ослаблений голос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ослаблений — осла́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. ослаблений — ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осла́бити. Знов ходить по казні Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (І. Франко); Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. ослаблений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. ослаблений — ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осла́бити. Знов ходить по казні [тюремній камері] Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (Фр.  Словник української мови в 11 томах