Словник української мови в 11 томах

ослаблювати

ОСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. осла́блять; док., перех.

1. Позбавляти сили, робити слабішим; знесилювати.

Те, чого мене вчено, стояло в різкім противенстві до моєї дійсності, і те противенство різало мою душу, мучило мене і дорешти ослаблювало.. мою волю (Фр., І, 1955, 346);

Лише те мистецтво варте називатися мистецтвом, яке не паралізує людську душу і не ослаблює людські м’язи (Рильський, Веч. розмови, 1964, 262);

Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339);

// Позбавляти гостроти сприйняття; притуплювати (зір, слух, пам’ять і т. ін.).

Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам’ять, він нарікав на себе, обзивав себе.. нездарою (Тют., Вир, 1964, 52);

// Підривати силу, згуртованість, могутність чого-небудь; робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні).

Нові й нові перемоги світової соціалістичної системи все більше ослаблюватимуть світову капіталістичну систему, обумовлюватимуть дальше поглиблення загальної кризи капіталізму (Наука.., 2, 1960, 6);

— Ви заберете найнадійніших, найкращих бійців з дружини, і це ослабить, знесилить нашу дружину! (Смолич, V, 1959, 465);

Ревізіонізм — це та отруйна зброя, яку використовує імперіалістична реакція, щоб роз’єднати, ослабити міжнародний робітничий рух, паралізувати революційну енергію робітничого класу (Ком. Укр., 5, 1960, 30).

2. Знижувати, зменшувати дію, силу вияву чого-небудь.

Ся апатія.. не ослабила її співчуття до нещасної старої жінки (Фр., II, 1950, 301);

Ви.. вилікували мене. В усякому разі ослабили.. всі мої болі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 266).

3. Робити менш пружним, менш натягнутим; попускати, розслаблювати.

Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом.. — Ну, як? — ослабивши м’язи, Лаокоон-Геннадій подарував батькові.. чарівну усмішку (Вол., Місячне срібло, 1961, 7);

Він не ослаблював обіймів (Речм., Весн. грози, 1961, 71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ослаблювати — осла́блювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ослаблювати — -юю, -юєш і рідко ослабляти, -яю, -яєш, недок., ослабити, -блю, -биш; мн. ослаблять; док., перех. 1》 Позбавляти сили, робити слабшим; знесилювати. || Позбавляти гостроти сприйняття; притуплювати (зір, слух, пам'ять і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослаблювати — ОСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. осла́блять; док. 1. кого, що. Позбавляти сили, робити слабішим; знесилювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. ослаблювати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови