ослаблювати

осла́блювати

-юю, -юєш і рідко ослабляти, -яю, -яєш, недок., ослабити, -блю, -биш; мн. ослаблять; док., перех.

1》 Позбавляти сили, робити слабшим; знесилювати.

|| Позбавляти гостроти сприйняття; притуплювати (зір, слух, пам'ять і т. ін.).

|| Підривати силу, згуртованість, могутність чого-небудь; робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах).

2》 Знижувати, зменшувати дію, силу вияву чого-небудь.

3》 Робити менш пружним, менш натягнутим; попускати, розслаблювати.

Значення в інших словниках

1. ослаблювати — осла́блювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ослаблювати — ОСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. осла́блять; док. 1. кого, що. Позбавляти сили, робити слабішим; знесилювати.  Словник української мови у 20 томах
3. ослаблювати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
4. ослаблювати — ОСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. осла́блять; док., перех. 1. Позбавляти сили, робити слабішим; знесилювати.  Словник української мови в 11 томах