осмалений

ОСМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осмали́ти.

Семен теж притулився оддалік під осмаленим деревом (Коцюб., І, 1955, 123);

Схопив [Ярема] перші простягнуті до нього руки.., витяг пораненого у двір.. У нього була осмалена голова, обпечене вухо (Кочура, Зол. грамота, 1960, 314);

Діждали ми батька з дороги.. Осмалений сонцем та обвітрений, здававсь він ще похмурніший, ніж був (Вовчок, І, 1955, 223);

*Образно. — Та нічим же в мене пересіяти, нічим! — просто до сонця викрикнув він і знову опустив кудлату голову до осмаленої землі (Панч, В дорозі, 1959, 47).

Значення в інших словниках

1. осмалений — осма́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осмалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осмалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмалений — ОСМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осмали́ти. Схопив [Ярема] перші простягнуті до нього руки.., витяг пораненого у двір .. У нього була осмалена голова, обпечене вухо (П. Кочура); Діждали ми батька з дороги ..  Словник української мови у 20 томах