осмілений

ОСМІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до осмі́лити.

Вони спочили трохи, осмілені тишею, звелись і обережно побрели вздовж гір (Коцюб., І, 1955, 351).

2. у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху.

Осмілений, скаче Брисько на нього, лиже йому руки, скавулить з радості (Круш., Буденний хліб.., 1960, 87).

Значення в інших словниках

1. осмілений — осмі́лений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. осмілений — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осмілити. 2》 у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмілений — ОСМІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до осмі́лити. Вони спочили трохи, осмілені тишею, звелись і обережно побрели вздовж гір (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху. Осмілений, скаче Брисько на нього, лиже йому руки, скавулить з радості (А. Крушельницький).  Словник української мови у 20 томах