осміхнений

ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений.

Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 63);

// Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя).

Він бачить осміхнене обличчя Кошового, веселі жмурки в очах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 801).

Значення в інших словниках

1. осміхнений — осмі́хнений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. осміхнений — -а, -е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений. || Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осміхнений — ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е. Який осміхається; усміхнений. Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах); // Який виражає радість, готовність сміятися (про очі, обличчя). Він бачить осміхнене обличчя Кошового, веселі жмурки в очах (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. осміхнений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися).  Словник синонімів української мови