Великий тлумачний словник сучасної мови

осміхнений

осмі́хнений

-а, -е, рідко.

Який злегка осміхається, сміється; усміхнений.

|| Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. осміхнений — осмі́хнений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осміхнений — ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е. Який осміхається; усміхнений. Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах); // Який виражає радість, готовність сміятися (про очі, обличчя). Він бачить осміхнене обличчя Кошового, веселі жмурки в очах (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. осміхнений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися).  Словник синонімів української мови
  4. осміхнений — ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений. Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 63); // Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя).  Словник української мови в 11 томах