осміяний

ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осмія́ти.

Найбільш хвилювало те, що в п’єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Коцюб., II, 1955, 142);

Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (Горд., Дівчина.., 1954, 6).

Значення в інших словниках

1. осміяний — осмі́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осміяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осміяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осміяний — ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до осмія́ти. Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла (М. Коцюбинський); Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах