1. Словник української мови в 11 томах

осміяний

ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осмія́ти.

Найбільш хвилювало те, що в п’єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Коцюб., II, 1955, 142);

Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (Горд., Дівчина.., 1954, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміяний — осмі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осміяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осміяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміяний — ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до осмія́ти. Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла (М. Коцюбинський); Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах