1. Словник української мови у 20 томах

осміяний

ОСМІ́ЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до осмія́ти.

Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла (М. Коцюбинський);

Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (К. Гордієнко).

2. у знач. прикм. Який ви́кликав сміх, глузування.

Засоромивсь осміяний Горобець (Л. Глібов);

Довелося .. покласти осміяний одяг на самий спід скрині (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміяний — осмі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осміяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осміяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміяний — ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осмія́ти. Найбільш хвилювало те, що в п’єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Коцюб., II, 1955, 142); Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (Горд., Дівчина.., 1954, 6). Словник української мови в 11 томах