осміяний
осмі́яний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до осміяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осміяний — осмі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осміяний — ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до осмія́ти. Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла (М. Коцюбинський); Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (К. Гордієнко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- осміяний — ОСМІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осмія́ти. Найбільш хвилювало те, що в п’єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Коцюб., II, 1955, 142); Дівчині світ затьмарився, дуже незручно почувала себе, осміяна, мало не заплакала (Горд., Дівчина.., 1954, 6). Словник української мови в 11 томах