основуватися

ОСНО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСНУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.

1. на чому, рідко. Користуватися чим-небудь як основою; грунтуватися, базуватися на чому-небудь.

Не пишу поздоровлень, основуючись на приказці: "не кажи гоп, поки не перескочиш" (Л. Укр., V, 1956, 180);

Тут товариство основувалося не лише на особистій симпатії і приятельській підмозі, а охоплювало ширші круги — спільності по думці й прагненню до одної мети (Кобр., Вибр., 1954, 30);

Досить своєрідний колорит квіткових килимів основувався на невеликій кількості гармонійно поєднаних між собою чистих насичених кольорів (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 111).

2. заст. Засновуватися.

Обідав [Герман] у касині [казино], яке, головно його заходом, оснувалося два роки тому в Бориславі (Фр., VIII, 1952, 380).

Значення в інших словниках

1. основуватися — осно́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. основуватися — -уюся, -уєшся, недок., оснуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 на чому, рідко. Користуватися чим-небудь як основою; ґрунтуватися, базуватися на чому-небудь. 2》 заст. Засновуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. основуватися — ОСНО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСНУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. на чому, рідко. Мати основою що-небудь...  Словник української мови у 20 томах