особий

ОСО́БИЙ, а, е, діал.

1. Окремий.

Царедворці дали незнайку особу хату (Сл. Гр.).

2. Особливий.

Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (Котл., І, 1952, 138).

Значення в інших словниках

1. особий — -а, -е, діал. Окремий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. особий — ОСО́БИЙ, а, е, діал. 1. Окремий. Царедворці дали незнайку особу хату (з казки). 2. Особливий. Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
3. особий — Осо́бий, -а, -е Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.  Словник української мови Грінченка