особий

осо́бий

-а, -е, діал.

Окремий.

Значення в інших словниках

1. особий — ОСО́БИЙ, а, е, діал. 1. Окремий. Царедворці дали незнайку особу хату (з казки). 2. Особливий. Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
2. особий — ОСО́БИЙ, а, е, діал. 1. Окремий. Царедворці дали незнайку особу хату (Сл. Гр.). 2. Особливий. Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (Котл., І, 1952, 138).  Словник української мови в 11 томах
3. особий — Осо́бий, -а, -е Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.  Словник української мови Грінченка