осокорик

ОСОКО́РИК, а, ч. Зменш. до осокі́р.

Насті згадалось, як десять років тому, коли вони почали ходити до школи восени, цього осокорика посадив Максим (Цю-па, Вічний вогонь, 1960, 18).

Значення в інших словниках

1. осокорик — осоко́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. осокорик — -а, ч. Зменш. до осокір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осокорик — ОСОКО́РИК, а, ч. Зменш. до осокі́р. Насті згадалось, як десять років тому, коли вони почали ходити до школи восени, цього осокорика посадив Максим (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах