оспіваний

ОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оспіва́ти.

І знов на горах я, овіяних вітрами, Казками вільних полонин, Оспіваних, ограних вівчарями, Налитих ладаном ялин (Олесь, Вибр., 1958, 376);

Ім’я Володимира Ілліча Леніна з любов’ю оспіване в радянській народній творчості (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 6);

// оспі́вано, безос. присудк. сл.

Наша література по праву пишається творами, в яких оспівано лицарів революції, безсмертний подвиг радянських людей на полях битв проти фашизму (Літ. Укр., 20.XI 1970, 1).

Значення в інших словниках

1. оспіваний — оспі́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оспіваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оспівати. || оспівано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оспіваний — ОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оспіва́ти. І знов на горах я, овіяних вітрами, Казками вільних полонин, Оспіваних, ограних вівчарями, Налитих ладаном ялин (О. Олесь); Мама вивезе Юзю “в світ”, на той оспіваний .. “перший бал”...  Словник української мови у 20 томах