осріблений

ОСРІ́БЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до осрібли́ти.

Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь, Вибр., 1958, 101);

І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (Сос., II, 1958, 59);

// осрі́блено, безос. присудк. сл.

Надворі холодно, сухо, дзвінко, осріблено. Гарна осінь (Рильський, Бабине літо, 1967, 128).

Значення в інших словниках

1. осріблений — осрі́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осріблений — -а, -е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до осріблити. || осріблено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осріблений — ОСРІ́БЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. до осрібли́ти. Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять (О. Олесь); І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (В. Сосюра); // осрі́блено, безос. пред. Надворі холодно, сухо, дзвінко, осріблено. Гарна осінь (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах