оспівувач

ОСПІ́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь.

Ф. Д. Кушнерик.. після Великої Жовтневої соціалістичної революції увійшов до нової радянської сім’ї як активний творець і оспівувач багатогранного життя нашого (Тич., III, 1957, 141).

Значення в інших словниках

1. оспівувач — оспі́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. оспівувач — -а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оспівувач — ОСПІ́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь. Оспівувач краси рідного слова.  Словник української мови у 20 томах