оставлений
ОСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оста́вити;
// оста́влено, безос. присудк. сл.
Шість тисяч тілько їх [козаків] оставлено в реєстрі, та й тії, бувши в великій неволі в старшини, тягли, хотя й нехотя, за ляхів руку (П. Куліш, Вибр., 1969, 52).
Словник української мови (СУМ-11)