1. Словник української мови в 11 томах

оставлений

ОСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оста́вити;

// оста́влено, безос. присудк. сл.

Шість тисяч тілько їх [козаків] оставлено в реєстрі, та й тії, бувши в великій неволі в старшини, тягли, хотя й нехотя, за ляхів руку (П. Куліш, Вибр., 1969, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оставлений — оста́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оставлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оставити. || оставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оставлений — ОСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оста́вити. Оставлені без догляду діти; // оста́влено, безос. пред. Шість тисяч тілько їх [козаків] оставлено в реєстрі, та й тії, бувши в великій неволі в старшини, тягли, хотя й нехотя, за ляхів руку (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах