оставляти
ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залиша́ти.
Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш, Вибр., 1969, 191);
Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Шевч., І, 1963, 28);
Ти ж на боці геть остав Свій біль і муку.. І весь загальній справі посвятися (Фр., XIII, 1954, 29).
Не оста́вити ла́скою кого, заст. — виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь.
Кланяюсь, прошу: — Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Вовчок, І, 1955, 277);
Випив Кирило Тур горілки да й каже: — Уже ж, пане ясновельможний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш, Вибр., 1969, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оставляти — оставля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оставляти — див. ЗАЛИШАТИ. Словник синонімів Караванського
- оставляти — -яю, -яєш, недок., оставити, -влю, -виш; мн. оставлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залишати. Не оставити ласкою кого заст. — виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оставляти — Кидати, кинути, покидати, покинути, облишати, облишити, пооблишати, зрекатися, зректися, позрекатися, цуратися, вицуратися, зіцуратися Словник чужослів Павло Штепа
- оставляти — ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Словник української мови у 20 томах
- оставляти — зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Фразеологічний словник української мови
- оставляти — ВІДКЛАДА́ТИ (класти кудись що-небудь на певний час, із певною метою), ЗАЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ рідко. — Док.: відкла́сти, зали́ши́ти, оста́вити. Кращу (картоплю) відклали на насіння (О. Словник синонімів української мови
- оставляти — Оставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4. Словник української мови Грінченка