оставляти

зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Квітка-Основ’яненко); — Щоб і нога в школі!.. Старцюго, щоб і нога не була!.. Школа останню сорочку стягне з тебе (А. Тесленко). оставля́ти / оста́вити без соро́чки. Дочки оставляють без сорочки (М. Номис).

ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти, не оставля́ти і т. ін.) (і) на насі́ння. Знищити всіх повністю. Хома має завжди готову одповідь: — Як що робити? Бити. Не лишити і на насіння (М. Коцюбинський); — Що ж, ми так і дамо їм втекти? — вигукнув Яресько.. — По конях! Доженемо! Не зоставимо на насіння! (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оставляти — оставля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оставляти — див. ЗАЛИШАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. оставляти — -яю, -яєш, недок., оставити, -влю, -виш; мн. оставлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залишати. Не оставити ласкою кого заст. — виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оставляти — Кидати, кинути, покидати, покинути, облишати, облишити, пооблишати, зрекатися, зректися, позрекатися, цуратися, вицуратися, зіцуратися Словник чужослів Павло Штепа
  5. оставляти — ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Словник української мови у 20 томах
  6. оставляти — ВІДКЛАДА́ТИ (класти кудись що-небудь на певний час, із певною метою), ЗАЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ рідко. — Док.: відкла́сти, зали́ши́ти, оста́вити. Кращу (картоплю) відклали на насіння (О. Словник синонімів української мови
  7. оставляти — ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. оставляти — Оставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4. Словник української мови Грінченка