оставляти
ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., кого, що, розм., рідко.
Те саме, що залиша́ти.
Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш);
Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Т. Шевченко);
Ти ж на боці геть остав Свій біль і муку .. І весь загальній справі посвятися (І. Франко).
◇ (1) [І] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити заст.:
а) (зі сл. побити, понівечити і т. ін.) дуже сильно, жорстоко і т. ін.
– Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?.. – сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний);
б) (зі сл. обмовити, обсудити і т. ін.) надзвичайно, дошкульно.
З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (Номис);
Не лиши́ти (не зали́ши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця див. лиша́ти;
Не лиши́ти (не зали́ши́ти, не оста́вити і т. ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти, не оставля́ти і т. ін.) [і] на насі́ння див. лиша́ти;
(2) Не оста́вити ла́скою кого, перев. чиєю, заст. – виявити піклування про когось, прихильність до когось, підтримку комусь.
Випив Кирило Тур горілки й каже: – Уже ж, пане вельмишановний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш);
Кланяюсь, прошу: – Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Марко Вовчок);
(3) Оста́вити без соро́чки (д) див. зніма́ти;
(4) Оставля́ти без соро́чки (д) див. зніма́ти.
Значення в інших словниках
- оставляти — оставля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оставляти — див. ЗАЛИШАТИ. Словник синонімів Караванського
- оставляти — -яю, -яєш, недок., оставити, -влю, -виш; мн. оставлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залишати. Не оставити ласкою кого заст. — виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оставляти — Кидати, кинути, покидати, покинути, облишати, облишити, пооблишати, зрекатися, зректися, позрекатися, цуратися, вицуратися, зіцуратися Словник чужослів Павло Штепа
- оставляти — зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Фразеологічний словник української мови
- оставляти — ВІДКЛАДА́ТИ (класти кудись що-небудь на певний час, із певною метою), ЗАЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ рідко. — Док.: відкла́сти, зали́ши́ти, оста́вити. Кращу (картоплю) відклали на насіння (О. Словник синонімів української мови
- оставляти — ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- оставляти — Оставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4. Словник української мови Грінченка