Словник української мови в 11 томах

остригати

ОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. Те саме, що обстрига́ти.

А мене, не знаю за що Убити-не вбили, Тілько мої довгі коси Остригли (Шевч., І, 1963, 356);

— А хіба ж не радується душа, коли острижеш барана, а на ньому руно!.. Таке руно, що розкинеш і — на весь сарай! (Гончар, Тронка, 1963, 148).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. остригати — острига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. остригати — -аю, -аєш, недок., остригти, -ижу, -ижеш, док., перех. Те саме, що обстригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остригати — ОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., кого, що. Те саме, що обстрига́ти. А мене, не знаю за що Убити – не вбили, Тілько мої довгі коси Остригли (Т. Шевченко); – А хіба ж не радується душа, коли острижеш барана, а на ньому руно!..  Словник української мови у 20 томах
  4. остригати — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови