остригати

СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. остригати — острига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. остригати — -аю, -аєш, недок., остригти, -ижу, -ижеш, док., перех. Те саме, що обстригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остригати — ОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., кого, що. Те саме, що обстрига́ти. А мене, не знаю за що Убити – не вбили, Тілько мої довгі коси Остригли (Т. Шевченко); – А хіба ж не радується душа, коли острижеш барана, а на ньому руно!..  Словник української мови у 20 томах
4. остригати — ОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. Те саме, що обстрига́ти. А мене, не знаю за що Убити-не вбили, Тілько мої довгі коси Остригли (Шевч., І, 1963, 356); — А хіба ж не радується душа, коли острижеш барана, а на ньому руно!..  Словник української мови в 11 томах