остригти
СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови