Словник української мови в 11 томах

острожити

ОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.

1. Стискувати острогами.

Заблудовський острожив коня (Ле, Наливайко, 1940, 110).

2. діал. Огороджувати.

Острожити двір.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. острожити — остро́жити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. острожити — див. шпорити  Словник синонімів Вусика
  3. острожити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Стискувати острогами. 2》 діал. Огороджувати. Острожити двір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острожити — ОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. Стискати острогами. Заблудовський острожив коня (Іван Ле). 2. діал. Огороджувати, перев. стовпами. Острожити двір.  Словник української мови у 20 томах
  5. острожити — Остро́жити, -жу, -жиш гл. Огораживать заостренными кольями. В господара острожений двір. Чуб. III. 407.  Словник української мови Грінченка