острожний
ОСТРО́ЖНИЙ, а, е, заст. Прикм. до остро́г 1.
Коні під’їхали до острожного ганку (Мирний, І, 1954, 46);
З такими думками прийшов Зінько до тюрми, а як побачив ці обличчя, позначені острожною неволею, а часом і злочинством.., то мов іще виразніше почув, що ці люди — зовсім не те, що він (Гр., II, 1963, 446).
Словник української мови (СУМ-11)